М Скажіть: а ви надаєте допомогу людям похилого віку? Є у вас така категорія?
Р Так, обов’язково. Якщо їхні права порушуються, вони до нас звертаються з цими проблемами, то ми їм допомагаємо.
М Є у вас клієнти будинків-інтернатів, геріатричних пансіонатів?
Р Ні, таких немає.
М А з якими такими випадками ви сталкувалися при обслуговувані цього контингенту?
Р При обслуговуванні стикалися з людьми, які проживають у сім’ї – пенсіонери, непрацездатні люди, інваліди – і зазнають знущання з боку своїх родичів. Було звернення чоловіка 70-літнього, над яким знущається онучка. Було звернення жінки пенсійного віку, над якою знущається дочка.
М І як ви вирішили їхні питання?
Р Ми консультували про їхні права.
М А з дітьми зв’язувалися, з родичами?
Р Ні. У нашій роботі цього не передбачено, ми не маємо механізмів впливу на таких осіб.
М А це потрібно, як ви вважаєте?
Р Це потрібно робити державним органам, які мають на це право. Ми консультуємо клієнта про його право на звернення за захистом до правоохоронних органів, до соціальних служб, тобто до тих установ, які зобов’язані це робити, які мають право це робити.
М Але ви їм якусь інформацію надаєте, коли така людина похилого віку звертається?
Р Обов’язково.
М Тобто ви якесь діло передаєте?
Р Це в соціальні служби. В правоохоронні органи – ні. У нас не буває кримінальних ситуацій. Не було поки що, по крайній мірі. Але ці конфлікти, про які ми говоримо, – там людина повинна особисто звернутися за захистом до дільничного інспектора.
М Скажіть: а що ви думаєте про роботу фізичних осіб, які, за законом про соціальні послуги, можуть надавати соціальні послуги?
Р В принципі, це нормальні, реальні речі. Якщо є такі люди, які можуть це робити, то, напевно, так і повинно бути. Єдине – що це потребує більш детального законодавчого врегулювання, що саме вони робити повинні, яким критеріям повинні відповідати ці спеціалісти як професіонали, як повинна оплачуватися їх робота, з якими категоріями вони можуть працювати і на яких умовах. Ось такі моменти дуже важливі.