М Добре. Дякую. А скажіть, будь ласка, як ви вважаєте: чи мають звичайні люди, такі, як ми з вами, якісь важелі впливу на державні органи, які займаються соціальним забезпеченням? Можемо, ми якось впливати на них, щоб вони працювали краще?
Р8 А як ми можемо?
Р7 Анонімно хіба що. Бо якщо пожалітися, то точно нічого не отримаєш, зажмуть.
Р4 Анімок розглядати не будуть.
Р7 Ні, в загальному допомагає.
М Може, через якісь недержавні організації, депутатів? Я не знаю, які ще можуть бути канали.
Р6 Кожен для себе шукає вихід.
Р4 … «Щоб ти не ходив зараз, не стояв мені перед очі». Тут придушить за углом, і не будеш знати за що.
Р7 В загальному відношення трошки є. може, якби в них штат був більше, то їм легше було б. якби прийшло п’ять людей, а не двадцять п’ять, то вони б мали і час в спілкуванні, і в роз’ясненні – в такому плані.
М Тепер в мене залишилось трошки питань про інформацію. Чи достатньо ви маєте інформації про ці соціальні служби? Якої інформації бракує? Які канали інформації? Наприклад, у вашому населеному пункті вистачає інформації про соціальні служби?
Р4 Не вистачає інформації, тому що люди не знають всього того, що вони можуть взяти. Я вже наводила приклад. Коли, наприклад, я знаю, що є така медична допомога одноразова в рік. Я знаю, тому що мені сказали, що є така допомога, що, наприклад, я для своєї тітки – не знаю, може, роки три назад – взяла, але поки я написала усі заяви, поки я все завезла, то я сказала до неї, що я вже більше… Обійдемося без тієї допомоги. Але є така допомога. Люди просто не знають, що можна звертатися. Інформації мало.
Р7 Однозначно.
Р6 Треба поставити якусь людину, щоб вона інформували. А так хто? Що, будеш до голови постійно приходити?
Р7 Так і я всього того не знаю, я не можу знати за всю інформацію загальну, і законів, і земельних питань, всі. Але люди… Я правильно казав, щоб виїжджали. Хай навіть раз на місяць. Хай розкажуть, що щось змінилось, щось поновилось, комусь виходить, комусь не виходить – це було б добре. Додаткову інформацію треба обов’язково. Те, що ми чуємо один від одного – хто туди їхав, а потім привіз інформацію, – а те, щоб почути від них особисто…