Подборка интервью относительно социальных программ, а также текущих проблем молодёжи, тяжело больных людей и незащищённых слоёв населения.

Код: Керівник

Інтерв’ю з КДМ-психологом

М        Тож доброго дня, зараз розпочнемо наше інтерв’ю. Як вас звуть, ваша посада та освіта?

Р          Мене звати Наталя, я працюю в КДМ-психологом. Моя освіта відповідна до моєї посади – тобто я не медичний психолог, але вища освіта, яка дає мені право працювати практичним психологом.

М        Як давно ви працюєте лікарем, і скільки років на цій посаді?

Р          Саме на цій посаді в КДМ я працюю з лютого 2008-го року, а загалом мій стаж роботи психологом – 12 років.

М        Розкажіть, будь ласка, як давно створено вашу КДМ, і коли вона відкрилася для відвідувачів? Можливо, ви зможете розповісти невеличку історію про її створення?

Р          Напевно, я почну все-таки з історії. Хоча КДМ відкрилася в цьому році, а відвідувачів почали приймати ми трохи раніше, ніж було офіційне відкриття, тому що була можливість і була потреба. Але все почалося, власне, з візиту представників ЮНІСЕФ за програмою "Місто дружнє до дитини", де були запрошені громадські організації. І я як представник тоді громадської організації теж була запрошена. Оскільки міська влада сказала, що вони готові надати підтримку, відповідно, завдяки ЮНІСЕФ у нас з’явилася клініка "Дружньо до молоді". Загалом специфіка нашого міста потребує таких закладів, як К, тому що зрозуміло: це промислове місто. Не дуже велике. Молодь має потребу саме в тому, щоб отримувати конфіденційні й кваліфіковані послуги.

М        Добре. Скажіть, будь ласка: за чиєї підтримки, на базі якого медичного закладу функціонує КДМ?

Р          КДМ функціонує на базі дитячої поліклініки. За підтримки фонду ЮНІСЕФ і, відповідно, головного управління охорони здоров’я.

М        Зараз ми поговоримо більш детально про організацію роботи КДМ. На роботу з якими категоріями молоді ви орієнтуєтеся?

Р          Орієнтуємося ми, власне, на тих людей, які мають потребу. Тобто в першу чергу це ті люди, які приходять сюди. Хоча бажано десь із десяти років, але ми не відмовляємо в консультації ніяким віковим категоріям. І тим, хто старший, оскільки ті, хто старші, приходять з проблемами своїх дітей чи своїх родичів. Це сприяє, по-перше, поширенню інформації, а по-друге, це дає нам змогу зробити такий зріз соціальний для того, щоб знати, які проблеми потребують, можливо, більшої нашої підготовки, можливо, ширшої роботи в якомусь іншому напрямку.